Ой чий то кiнь стоïть,
Що бiла гривонька,
Сподобалась менi,
Сподобалась менi,
Тая дiвчинонька.
Не так дiвчинонька,
Як бiле личенько,
Подай же дiвчино,
Подай же дiвчино,
На коня рученьку.
Дiвчина пiдiйшла,
Рученьку подала,
Ой краще б я була,
Ой краще б я була,
Кохання не знала.
Кохання, кохання,
З вечора до рання,
Лиш раз цiлування,
Лиш раз цiлування,
А сто раз чекання.
Кохання, кохання,
Кохання, кохання,
Як сонечко зiйде,
Як сонечко зiйде,
Кохання вiдiйде.
Две последние строки куплетов повторяются
Такун Ф. И. Славянский базар. – М.: «Современная музыка», 2005.