Повiй, вiтре, на Вкраïну,
Де покинув я дiвчину,
Де покинув карi очi,
Повiй, вiтре, опiвночi!
Мiж горами там долина,
В тiй долинi єсть хатина,
В тiй хатинi дiвчинонька,
Дiвчинонька-голубонька.
Повiй, вiтре, тишком-нишком,
Над рум'яним, бiлим личком,
Над тим личком нахилися,
Чи спить мила, подивися!
Чи спить мила, чи збудилась,
Спитай ïï, з ким любилась,
3 ким любилась i кохалась,
I кохати присягалась.
Як заб'ється в нiй серденько,
Як зiтхне вона тяженько,
Як заплачуть карi очi -
Вертай, вiтре, опiвночi.
А якщо мене забула
I другого пригорнула,
То розвiйся по долинi,
Не вертайся з Украïни.
Две последние строки куплетов повторяются
Такун Ф. И. Славянский базар. – М.: «Современная музыка», 2005.